"РІПКА"
(СТАРА КАЗКА НА НОВИЙ ЛАД)
Ведучий: Весною природа прокидається і все живе починає нове життя. Квіти тягнуться до неба, до тепла і сонця. Пташки оспівують красу. На деревах розпускається зелене листя. Дачники дістають з підвалу свої інструменти і вирушають на городи. Саме в один такий теплий квітневий день дід вирішив посадити ріпку. Це був незвичайний старець.
Дід жив у ритмі сучасного мегаполісу, відвідував спортзал, стояв в планці по три хвилини, чікинився в барах на вихідних, хоча й пив там виключно сік. Бороді діда міг позаздрити будь який модний хіпстер. Дача була відрадою для діда, він вкладав у неї душу, любив приймати на городі сонячні ванни, філософствувати про спорідненість до землі і радіти багатству чорнозему.
Якось узяв дід лопату, скопав у городі невеличку грядку й посадив ріпку. Він знав, який корисний це коренеплід і чекав хорошого урожаю, згадуючи рецепти смузі
А щоб виросла вона велика-превелика, вирішено було доглядати її за всіма писаними й знаними передовими методами.
Покликав дід на підмогу й сучасну науку: понадіставав, де тільки міг, усіляких книжок та брошур. Бувало, що й до третіх півнів засиджувався. Згодом записався ще й на агрономічні курси, які відвідував справно. Праці своєї, звісно, також не шкодував. Тільки на світ благословляється, а він уже господарює: підживлює ріпку, поливає її водицею, спушує землю та всілякий бур’ян вириває з корінням.
Росла ріпка — як на дріжджах.
Одного жовтневого дня, коли діти вже бігали в шапках, на роверах ставало їздити занадто холодно, осінні дощі зашуміли, сповістивши, що настала пора збирати врожай.
Дід прийшов на грядку — й очам своїм не повірив. Оце так ріпка! Скільки внизу, стільки й угорі! Ні, не витягти йому одному ріпку з землі.
Виросла вона гарна та велика, а дід все не міг налюбуватися!
(Зринає Ріпка)
Ріпка: О-ба-на! Ось я яка!
Ведучий: Тоді він використав всю силу своїх м’язів, але ріпка занадто довго сиділа в землі і пустила коріння занадто глибоко. Дід тягнув-тягнув, але витягнути не зумів. Став дід кликати на допомогу своє дружне сімейство. Спершу придибала поволеньки баба,
Бабка (виринаючи над завісою): Де мої 17 років ?! Як я постаріла, треба молодіти, Хочу ліпосакцію швиденько зробити,..І масажі, й ванну, а іще зарядку, як без косметолога дійти до порядку? Духи, тіні, креми, процедури грязі, років двадцять скинуть пудри, туші, мазі.
Дід: Бабо, ти подивися. яке у мене чудо вродило! Давай на згадку сфотографуємось!
Ведучий: Бабка за діда ...Дід за ріпку ...
Ріпка: Оба-на, ось я яка!
Ведучий: Тягнуть, тягнуть - витягнути не можуть. Разом вони тягнули-тягнули ріпку, але не змогли витягнути. Тоді покликали на допомогу онучку. Вона прийшла, тримаючи у руках Android. На iPhone ще не заслужила, дід і баба обіцяли купити їй цей гаджет лише, коли вона проявить свої таланти і працьовитість. Але онучка вирішила вкладати енергію не в знання, а в красу, щоб надихати чоловіків інвестувати гроші в iPhone для неї. При цьому онучка навіть у тренажерний зал не ходила, просто постійно сиділа на дієті. Кличе Бабка ...
Бабка: Онучко!
Онучка: Не готова я ще!
Ведучий: Губки не нафарбувала?
(Прийшла онучка)
Онучка (позіхаючи): Що случилося? Біда? В мене справ ще – страшно аж! Ще нанести макіяж, одягтись, щоб видно пупа. Ой, роботи ціла купа!
Дід: Вистачить, онучка, позіхати. Я тобі допоможу і поради розкажу, як хлопчину підчепити і на собі одружити.
Бабка: Подивись-но, онучка-дитинко, що за диво наша ріпка.
Ріпка: Оба-на, ось я яка!
Онучка: Ось ця ріпка! Просто клас! Таку бачу в перший раз.
Дід: Ніяк не піддається ріпка, велика і засіла міцно.
Бабка: Онучка, допоможеш нам?
Онучка: Як же ріпку витягати, зачіску собі зім’яти, манікюр собі зламати. Бачите, он нігті в мене. Ріпку рвати ? – Не для мене. Дівка я така - міська. На городі може в мене Заболіти голова..
Баба: Давай трохи відпочинемо і знову тягнути почнемо. Ти, та я, та онука.
Дід: Що ж, давай присядемо Маня.
Бабка: Так, мій любий Ваня.
Дід: Ось витягнемо ріпку зараз, таке життя піде у нас.
Онучка: Поїдемо на Канари засмагати, там будемо плавати і пірнати.
Бабка: А може все ж на базар, там новий привезли товар.
Дід: А може вкласти гроші в банк?
Ведучий: взялася за Бабцю ...
Бабка: Де мої 17 років?
Онучка (упирає в руки боки і млосним голосом говорить): «Я готова».
Ведучий: Онучка за бабку…Бабка за діда ...Дід за ріпку ...
Ріпка: Оба-на, ось я яка!
Ведучий: Тягнуть, тягнуть - витягнути не можуть ... Звісно користі від допомоги онучки було мало. вони разом тягнули-тягнули, а витягнути не змогли. кличе Внучка Жучку!
Онучка: Жучка!
Ведучий: Тоді їм на допомогу прибігла Жучка ...Вона їла сухий корм, зовсім не знала дикого тваринного світу, тому була занадто слабкою. Всі разом тягнули-тягнули і не змогли витягнути.
Жучка: Ну ви даєте, собача робота!
Ведучий: тягнуть-потягнуть - витягнути не можуть ... покликала Жучка ... Кішку!
Жучка: Варварка!
Кішка: Приберіть собаку з майданчика! Алергія у мене на її шерсть! Без валер'янки не працюю!
Ведучий: Прибігла кішка і як вчепиться в Жучку ...Жучка заверещала ...
взялася на внучку. ... внучка - за Бабцю ...Бабка - за діда ...Дід - за ріпку ...
Ріпка: Оба-на, ось я яка!
Ведучий: Смикали—смикали, а ріпка — ані руш!
Кішка: Єдина надія на Мишку. Та де ж вона запропастилася, довгохвоста?
Мишка (з гантелями)
Змалку звична до порядку
Вранці я роблю зарядку,
Умиваюсь, чищу зубки,
Доглядаю сіру шубку.
Алкоголь я не вживаю,
Цигарки не підбираю.
Кожен день ходжу до школи,
Не хворію я ніколи.
Ведучий: тут мишка розлютилася, відсунула народ, міцно за бадилля схопилася і дістала коренеплід!
Ріпка: Оба-на, ось я яка ...
(Ріпка вискакує і падає. Мишка голосно чхнула)
Швидко заінстаграмили і перевели подих.
Ведучий: От і казочці кінець. Хто зафоткав – молодець!