Тютюнопаління. Палити – здоров'ю шкодити!
Тютюнопаління – найрозповсюдженіша шкідлива звичка серед великої кількості населення практично всієї планети. Всі люди знають, що куріння шкідливе для здоров'я людини. Про це попереджають органи охорони здоров'я всіх країн, де виготовляють тютюнові вироби, відповідними написами на упаковках тютюнових виробів. Діти починають палити в старших класах, щоб самим собі здаватися самостійніше, незалежнішими, доросліше і вище за інших однокласників. Як правило – це хлопці з посереднім і нижчим рівнем успішності, дисципліни, адже виділитися з навколишніх пачкою сигарет значно легше, ніж виділитися успіхами в навчанні, спорті, суспільному житті і так далі.Молодий організм легко звикає до нікотину, але важко справляється з ним.
Багато хто знає, але далеко не всі звертають увагу на те, що нікотин – наркотик і у курця виникає потреба закурити сигарету в той період коли організмом нейтралізована наркотична дія нікотину, отримана від попередньої сигарети. Чим частіше людина палить – тим сильніше його залежність від нікотину. Крім того, в процесі куріння утворюються шкідливі речовини від згорання тютюну в повітрі. Разом із слиною смоли і шкідливі речовини потрапляють в стравохід, шлунок, негативно впливаючи на спільний стан організму. Не можна забувати, що курець, завдаючи шкоди своєму здоров'ю, шкодить тим людям, Які його оточують, оскільки встановлено, що люди, що знаходяться в одному приміщенні з курцем, вдихають не менше шкідливих речовин, ніж він сам.
Людина, яка вже палить, не може кинути палити. Проте вона може зберегти здоров'я людини, що стоїть поряд, якщо палити буде в спеціально відведеному місці для куріння, а не поряд з товаришем. У приміщенні не палять. Провітрити таке приміщення украй складно. Не скоро дим сигарет пройде в приміщенні, де багато палили. Таким повітрям дихати украй небезпечно!
Дуже важливо знати про вплив куріння на здоров'ї людини. А особливо це стосується дівчаток, які останнім часом все частіше палять поряд з хлопчиками. Дівчинка – це майбутня мати дитини. У такому випадку тютюнопаління впливає на організм майбутнього малюка.
Дуже важко кинути палити, відмовитися від шкідливої звички. Значить, перш ніж, ти зважишся на такий крок, подумай про відповідальність за себе і тих людей, що тебе оточують, про те що, швидше за все ти вже ніколи не кинеш цю шкідливу звичку.
Сірничок малий, а біда велика
Мета: Розвивати в дітей розуміння того, що гра з сірниками приводить до біди. Виховувати правильне поводження з вогнем у побуті і відповідальність за свої вчинки.Обладнання: малюнки, плакати.
Хід заняття
І. Організаційний момент
ІІ. Основна частина заняття
1. Слово вчителя
- Сьогодні ми поговоримо про вогонь, який для кожного з нас може бути і другом, і ворогом. Частіше він буває добрим і турботливим, бо дарує людям тепло і світло.
Вогонь прийшов до людей ще в сиву давнину, коли вони жили в печерах. Поступово люди навчилися ним користуватися і зрозуміли, що вогонь може стати добрим помічником і захисником.
Страшну силу вогню люди відчували завжди і боялися його. Однак відчували і його добру волю. Тому поступово навчилися приборкувати вогонь і керувати ним. Але як його викликати? Це було великою загадкою.
Вогонь приходив на Землю від блискавки і лише тоді, коли небо сердилося. У ті години було дуже страшно, все довкола освічувалося різким блакитним вогнем. А коли по ночах було холодно, то дуже хотілося, щоб вогонь прийшов у темну печеру. Але як це зробити? Люди придумали ось що…
Коли від блискавки спалахувало дерево, то після грози воно ще диміло і в ньому залишався жар. Людина взяла цей жар і занесла в печеру, де купкою лежав сухий хмиз. Жар дуже пік руки, і людина кинула його на купку, яка в мить спалахнула. Стало страшно, але цікаво, що людина не вибігла, а зачекала, що з того буде. Вогонь освітив темну печеру, наповнив її теплом. Стало зрозуміло, що треба для тепла і світла. З тих пір, коли чоловіки йшли на полювання, жінки й діти збирали сухий хмиз і складали у центрі печери. По черзі слідкували, щоб вогонь не погас. Життя людини зовсім змінилося. Їй було не так страшно у своєму житлі, адже коли горів вогонь, то хижі звірі не могли зайти, бо боялися вогню, а людина перемогла страх, зрозуміла, що вона сильна і розумна.
Минуло багато часу, коли люди зрозуміли, що вони й самі можуть добувати вогонь. А це трапилося так. Одного разу людина взяла тверду паличку, почала нею наполегливо крутити об суху деревину, щоб зробити дірочку. І раптом пішов дим! Вона злякалася і кинула деревину в сухий мох. Мох задимів. І з відти вирвався маленький язичок полум’я. Людина здивувалася і зрозуміла, що зробила відкриття – викликала вогонь. Тепер вогонь можна було викликати тоді, коли це було потрібно.
Згодом людина змайструвала з каменю свого першого ножа. Їй треба було мати гострого ножа, а тому вона терла камінь об камінь, до того часу, поки він не нагрівався так, що вона не могла його втримати. Людина кинула своє знаряддя на сухе листя, поки воно не задиміло, зрозуміла, що від тертя виникає вогонь.
На вогонь можна дивитися безкінечно, бо він приваблює і зачаровує, наводить на роздуми.
- Але що ж таке вогонь?
- Що це за диво, в якому є і ласка, і доброта, тепло і світло?(Вогонь)
Коли він виходить з – під контролю, стає страшенним ворогом і лихом.
- Коли вогонь буває ворогом?
- Хто спостерігав за вогнем?
Горіння – це хімічна реакція, при якій одна речовина нагрівається на стільки, що з’єднується з киснем і при цьому виділяється енергія у вигляді тепла і світла. Жар нагрівається, частини сажі згорають до кінця, дим пропадає і від вогню народжується новий вогонь.
Пізніше людина навчилася добувати вогонь із сірки – хім.. елемента, яка при легкому терті викликає вогонь. Сірничок – дерев’яна паличка – довго не горить. Коли вогонь доходить кінчика пальців, то викликає опік. Від цього часто виникають пожежі. Тоді вогонь перестає бути другом, а стає ворогом. Вогонь ніколи не гасне сам. Його треба гасити вогнегасником, водою, накривати мокрим простирадлом. А коли він набрав сили, то з ним можуть впоратися лише пожежники.
Зважаючи на це, треба добре знати одне правило – «Ніколи не грайтеся з сірниками». Сірники – це не іграшка. Гра з ними може призвести до страшної трагедії.
Нині для того, щоб викликати вогонь є чимало різни пристосувань. Це сірники, газові запальнички, збільшувальне скло, петарди і хлопавки і т. д.
Пожежа – це велике лихо, яке забирає життя всього живого. А причини пожежі можуть бути різні.
2. Ознайомлення з правилами поводження із сірниками
Запам’ятай!
· Не грайся з сірниками і не розпалюй самостійно вогнищ.
· Не носи запалені палки.
· Не пускай підпалених паперових літачків
· Нічого не підпалюй.
· Не запалюй збільшуваними скельцями папір, ганчір’я, суху траву
· Не засвічуй свічку без дорослих, не бався запальничкою
· Не забудь номер служби безпеки «101».
3. Обговорення ситуацій
Питання для повторення
Що треба робити, якщо:
- Щойно щось почало горіти?
- Ти не встиг загасити вогонь, і пожежа набирає сили?
- Вогонь вже поширився на велику частину площі?
Знай! Ніколи не ховайся під ліжко, у ванну кімнату, в туалет, в комірку – там тебе найшвидше дістане небезпечний дим! Від вогню і диму втікай на подвір’я.
ІІІ. Підсумок заняття
- Що нового довідались на занятті?
- Що корисне взяли для себе?
Отруєння організму. Отруйні гриби і рослини
Не меншу, ніж інфекційні захворювання небезпеку для здоров'я людини представляють отруєння речовинами рослинного походження, грибами, продуктами харчування, водою, перш за все, в теплу пору року.Перші симптоми такого отруєння виявляються через 2-4 години після вживання їжі. При цьому у людини починається нездужання, нудота блювота, болі в животі, частий рідкий стіл з домішкою крові. У постраждалого підвищується температура тіла, знижується артеріальний тиск, з’являється спрага, розвивається серцево-судинна недостатність.
Для надання першої допомоги постраждалому від харчової токсикоманії необхідно дати багато теплого пиття (1,5 – 2 літри), промити шлунок до чистої води, дати активоване вугілля, проносне.
Особливо необхідно звернути увагу на наявність в природі отруйних рослин і грибів. Учні, йдучи в ліс, зобов'язані знати такі рослини і гриби, щоб забезпечити своє здоров'я і здоров'я людей, що оточують його, підказати незнаючому про небезпеку таких рослин.
Основними ознаками отруєння грибами є розлад зору, марення, галюцинації, судоми.
При зборі грибів треба уміти відрізняти отруйні гриби від їстівних. Особливо отруйні: бліда поганка, мухомор, жовчний гриб, несправжні лисички і несправжні опеньки. Бліді поганки декілька схожі на шампіньйони, але у блідої поганки нижня сторона капелюшка зеленувато-бела, а в шампіньйонів – рожева.
Мухомор легко взнати по яскраво-червоному з білими плямами капелюшку. Інколи зустрічаються мухомори з сірими капелюшками.
Жовчний гриб схожий на білий, але верхня частина його пенька покрита малюнком у вигляді чорної або темно-сірої сіток, а м'якоть на зламі червоніє. Несправжні лисички схожі на лисички їстівні, але їх капелюшки рівні, червоно-оранжеві, а не світло-жовті, як в їстівних, і з надломленого капелюшка лисички виділяється білий сік.
Збираючи опеньки, уважно оглядайте їх пеньки. В їстівних є кільце з плівки, а в несправжніх такою плівки немає і пластинки під капелюшком зеленуваті.
Щоб не отруїтися грибами, будьте уважні при зборі грибів. Якщо знайдений гриб схожий на отруйний, якщо ви сумніваєтеся в його їстівності, краще такий гриб не беріть. У любому випадку всі гриби, які ви назбирали покажіть дорослій людині. Дуже старі плодові тіла їстівних грибів теж можуть бути отруйними.
Сморчки і деякі інші гриби перед споживанням двічі прокип'ятити, а воду після кожного кип'ятіння злити. Разом з водою, що зливається, віддаляються отруйні речовини, які містяться в цих грибах.
Збираючи лікарські рослини, слід не забувати і про отруйні. Їх так само, як і гриби треба добре знати і не чіпати.
Найчастіше зустрічається блекота чорна, дурман звичайний, беладона. Частіше за інших зустрічається блекота чорна. Брудно-білі пелюстки її квіток покриті мережею фіолетових жилок. Клейко-пухнасте стебло блекоти має неприємний запах. Отруйна вся рослина. При отруєнні з'являється головний біль, прискорене серцебиття, утруднене дихання, сильне нервове збудження, розширюються зіниці, в роті відчувається сухість. Блекоту та інші отруйні рослини не слід брати в руки.
Як розповісти дитині про СНІД?
СНІД - особливо небезпечна хвороба, смертельна для людини.
Історії відомо чимало прикладів, коли страшні епідемії чуми, віспи, холери спустошували країни й навіть окремі континенти земної кулі. Але людство вистояло, хоча дорогою ціною.
У 70-ті роки XX століття з'явилося нове інфекційне захворювання, назва якого СНІД. Воно здатне за 10-20 років поставити рід людський під реальну загрозу вимирання.
СНІД - смертельне захворювання, проти якого відсутні ефективні засоби лікування та профілактики. Спричинюється специфічним вірусом, через що організм втрачає природню здатність протидіяти мікробам і знищувати злоякісні клітини. Хворіють дорослі й діти.
Проте вірус СНІДу не уражає людину за звичайних умов: рукостискання, через користування загальним посудом, одягом, рушником, а також унітазом, ванною. СНІД не передаєгься тваринами, що живляться кров'ю.
Збудник хвороби - специфічний вірус, що отримав назву вірусу імунодефіциту людини. Потрапивши до організму людини, він руйнує імунну систему, яка необхідна для захисту від різних інфекцій. Ураження виникає за умов, коли збудник потрапляє безпосередньо в кров. Це може статися під час переливання інфікованої крові або ж тоді, коли така кров потрапила на пошкоджені шкіру або слизові оболонки, від матері, хворої на СНІД, новонародженому під час вагітності та пологів, а також статевим шляхом. Шприцева наркоманія, проституція, безладне статеве життя - ось ті чинники, що неймовірно підвищують ризик зараження СНІДом.
Щоб уникнути зараження цим вірусом, слід дотримуватися заходів безпеки. По-перше, не варто поспішати з початком "дорослого" життя, не знаючи найпростішого з безпечної статевої поведінки. По-друге, треба відмовитися від вживання наркотиків та допінгів. По-третє, ні в якому разі не використовувати предмети особистої гігієни, що належать іншій людині, а саме: зубні щітки, бритви, манікюрне приладдя тощо. Косметичні маніпуляції (проколювання вух тощо) здійснювати тільки в спеціалізованих установах.
Пам'ятайте: єдина людина, що може вберегти вас від СНІДу, - це ви самі!
Інфекційні хвороби. Чистота – запорука здоров'я!
На інфекційні хвороби хворіють не лише люди, але і тварини. Причому деякі хвороби тварин легко передаються людям. Такими хворобами люди можуть заражатися від собак, кішок, корів, коней, овець, голубів, курей, наприклад – під час догляду за ними або в разі споживання молока або м'яса хворих тварин.
Останніми роками все частіше в осінньо-зимовий період виникають проблеми можливих епідемій простудних захворювань. Причому, збудник цього захворювання під впливом навколишнього середовища постійно мутує (тобто змінюється), що створює додаткові труднощі в створенні протигрипозних вакцин. Що ж потрібно робити, щоб уникнути простудних захворювань? Насамперед, дуже велику роль в боротьбі з цим захворюванням грає дотримання чистоти і правил гігієни, які не лише в значній мірі знижує небезпеку захворювання, але і укріплюють здоров'я.
Чистота тіла, дотримання чистоти в житлових і адміністративних приміщеннях, у дворі місцях суспільного користування, на кухні і так далі оберігає людину від попадання в організм мікроорганізмів заразливих захворювань. До особистої гігієни відносяться: догляд за шкірою, за порожниною рота, дотримання режиму, заняття фізкультурою і загартування організму, догляд за одягом і взуттям.
Велике значення для здоров'я людини має догляд за шкірою, оскільки шкіра оберігає організм людини від проникнення мікробів, від різних пошкоджень. Шкіра регулює теплообмін, оскільки через неї виділяється надлишкове тепло. Але шкіра легко забруднюється пилом, що знаходиться в повітрі, на землі і різних предметах, з якими стикається людина. Разом з пилом на шкіру потрапляють мікроби у тому числі і хвороботворні. Щоб шкіра була чистою, потрібно щодня умиватися з милом, щодня митися до поясу або приймати душ. Вода, призначена для умивання або душу повинна мати кімнатну температуру: прохолодна вода освіжає, надає бадьорості, укріплює нервову систему і загартовує організм.
Руки треба постійно тримати в чистоті, оскільки вони забруднюються більш всього. Руки необхідно мити обов'язково перед їдою, а також після прибуття додому, після відвідин туалету.
Не рідше за один раз на тиждень потрібно митися в лазні під гарячим душем або у ванні з подальшою зміною натільної і постільної білизни.
Щоб зберегти зуби, необхідно регулярно чистити їх зубною пастою (вранці і перед сном), періодично проводити профілактичний огляд у лікаря-стоматолога.
Одяг і взуття завжди мають бути чистими. Тому їх необхідно чистити щодня. Знятий верхній одяг потрібно тримати в шафі або на вішалці в передпокої.
Одним з основних шляхів поширення вірусних захворювань є контактний, коли збудники передаються безпосередньо хворій людині. При розмові, чханні і кашлі хворі виділяють в повітря безліч найдрібніших крапельок, в яких знаходяться мільярди мікробів. Здорова людина разом з повітрям вдихає їх. Небезпеку поширення збудників подібним шляхом можна значно зменшити, якщо хворий при кашлі, чханні або розмові прикриватиме ніс і рот хусткою або марлевою пов'язкою. В той же час здоровим людям в період поширення простудних захворювань рекомендується, по можливості, обмежити користування суспільним транспортом і не вступати в контакт з хворими людьми.
До цих пір не зжиті випадки інфекційних захворювань в літній період. В цей час збудники інфекційних хвороб можуть передаватися при купанні у воді (водний шлях) і при вживанні їжі, води і продуктів, заражених мікробами (харчовий шлях).
Інколи інфекція поширюється комахами – переносниками збудників багатьох хвороб. До них відносяться комарі, мухи, кліщі, воші і так далі.
У цей період дотримання заходів і правил особистої і суспільної гігієни набуває первинного значення.
Під час літнього відпочинку купатися потрібно лише в спеціально відведених для цього місцях.
Овочі і фрукти потрібно ретельно обмивати кип'яченою водою; молоко і воду вживати лише після кип'ятіння.
Продукти харчування і питну воду слід зберігати лише в ретельно закритій тарі. Посуд має бути чистим. Перед вживанням хліб рекомендується обпалювати на пальнику або прогріти в духовці, печі.
Після прийому їжі посуд має бути негайно вимитий гарячою водою з милом і поставлений в шафу. Хліб та інші продукти харчування заховати в тару і також поставити в шафу.
Обідній стіл потрібно вимити гарячою водою і досуха витерти. Після цього підмести кімнату.
Велике значення має утримання в чистоті житлових приміщень. У квартирі треба щодня проводити вологе прибирання – стирати пил зі всіх предметів і меблів, протирати підлогу, стежити за чистотою місць суспільного користування (щодня мити і чистити раковини, плити, вологою ганчіркою протирати підлогу коридору, передпокою і тому подібне).
Дітям також треба утримувати в чистоті не лише своє тіло, але і одяг, взуття, приміщення в якому ви знаходитеся. Це головна умова здоров'я людини!
Мобільні телефони:
у чому їх шкідливий вплив та як його зменшити джерело постійного потужного випромінювання
Річ у тім, що мобільний телефон — це джерело постійного надвисокочастотного випромінювання, за допомогою якого і здійснюється зв’язок. Це випромінювання пригнічує тонкі електромагнітні імпульси клітин живих організмів. Найнебезпечнішою частиною мобільників є антена, саме вона продукує хвилі надвисоких частот. Вони шкідливі тим, що нагрівають організм «зсередини» на клітинному рівні. Особливо від цього потерпають ті частини тіла, які не омиваються кров’ю, а відтак залишаються поза системою терморегуляції організму. Зокрема, кришталик ока. Від внутрішнього перегрівання він руйнується і мутніє. Це проявляється різзю в очах і шумом у голові. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, користування мобільним телефоном понад 1 годину на день помітно погіршує зір та слух.
Мозок людини, на щастя, захищений черепною коробкою і добре постачається кров’ю, тому перегрівання йому не загрожує. Але… вчені застерігають від інших імовірних небезпек. Зокрема, під впливом потужних електромагнітних хвиль мобільного телефону може відбутися збій у продукуванні його (мозку) власних електроімпульсів, через які він керує роботою організму. Кілька років тому в мюнхенській клініці «Гросхадерн» за допомогою спеціального тестування довели, що постійні сигнали мобільних апаратів змінюють електроімпульси головного мозку. Медики запропонували учасникам експерименту провести тривалі переговори телефоном. До їхніх голів приєднали електроди, які записували імпульси мозку під час розмови. З’ясувалося, що у двох третин піддослідних енцефалограма засвідчила підвищену активність мозку. Річ у тім, що, прикладаючи телефон до вуха, людина опромінює себе з потужністю 25 000 міліват/см2, тоді як максимально допустима є значно меншою — 10 міліват/см2. Організм людини ж працює зі значно меншою потужністю — 0,001 міліват/см2.
Лікарі б’ють на сполох
Японські медики висунули припущення, що випромінювання мобільників може пробудити антигени, які спричинюють алергійні реакції. Особливо це стосується людей, схильних до алергії. Шведські вчені після проведення досліджень людей, які користуються мобільним телефоном понад 10 років, дійшли висновку, що в них у 4 рази вищий ризик виникнення пухлин вуха. Угорські ж учені стверджують, що мобільники мають негативний вплив на якість сперми, знижуючи її втричі. Це стосується не лише тих чоловіків, які багато розмовляють телефоном, а й тих, які просто носять мобільник у кишені брюк чи на поясі.
Невтішними висновками закінчилися й 4-річні дослідження 12 наукових колективів з 7 європейських країн. У лабораторних умовах вивчали наслідки дії на тварин і людей електромагнітних полів, подібних до тих, які генерують стільникові телефони. Вони зафіксували ріст генних мутацій, до того ж в такому обсязі, з яким сама клітина не могла впоратися.
Треба врахувати і те, що постійні розмови телефоном спричинюють також перенапруження м’язів, запалення сухожиль, зміщення хребців. Адже тіло перебуває в неприродному для нього положенні, фіксуючи трубку біля вуха.
Проте не всі однаково сприймають випромінювання від мобільних телефонів. Є підвищена, знижена і середня радіочутливість. Більшість людей — до 80%, належать до середньої групи. Решта або до підвищеної або до зниженої чутливості. Люди зі зниженою радіочутливістю можуть жодним чином не реагувати на потужне випромінювання, тоді як з підвищеною — відчути втому й головокружіння вже після однієї телефонної розмови.
Обережно: діти!
Англійські вчені рекомендують батькам у жодному разі не купувати мобільних телефонів дітям, молодшим за 8 років. А в старших — суворо регламентувати кількість розмов. Керівник програми «Мобільні телекомунікації і медичні дослідження», яка досліджує вплив мобільних телефонів на людський організм, відверто заявила: «Я абсолютно точно можу сказати, що не хотіла б, аби мої внуки користувалися мобільним телефоном частіше, ніж це справді потрібно».
Міністерство охорони Росії є ще радикальнішим у цьому питанні: не рекомендує використовувати мобільні телефони до 18 років.
Але реалії такі, що сучасні діти «активно користуються мобільниками, і не лише для розмов з батьками. Вони годинами можуть переписуватися SMS-повідомленнями, а також грати в різноманітні ігри, записані на їхніх мобільних телефонах, слухати музику (адже сучасні мобільні апарати «нашпиговані» радіоприймачами, плеєрами тощо).
Правила безпечного користування мобільним телефоном
Звичайно, навіть припустити, що мобільні телефони заборонять, було б утопією. Адже вони роблять життя людини комфортним та інформативно насиченим. Батьки завжди можуть зв’язатися зі своїми дітьми, щоб проконтролювати їхнє місцеперебування, бізнесмени швидко розв’язують невідкладні справи, незважаючи на віддаленість відстані їх перебування тощо. Тому питання сьогодні полягає не в тому, щоб позбутися мобільників, а щоб максимально захиститися від їхнього негативного впливу. Ось що радять з цього приводу фізики та медики:
Якщо вам доводиться багато спілкуватися мобільним телефоном, не тримайте його постійно біля вуха. Купіть собі навушники. Це частково зменшить вплив надпотужного випромінювання.
Майте на увазі, що не всі апарати мобільних телефонів мають однакове за силою випромінювання: одні більше, другі — менше. Тому, купуючи телефон, обов’язково попросіть показати копію сертифіката на обрану вами модель, де буде зазначено, що вона відповідає вимогам стандарту FCC. А це означає, що не перевищує і так високі показники випромінювання.
Обираючи оператора зв’язку, віддайте перевагу тому, який має найрозгалуженішу мережу ретрансляторів. Бо що більше телефон напружується в пошуках базової станції (щоб здійснити зв’язок), то більшою стає випромінювана ним доза електромагнітних хвиль.
Не обирайте маленькі моделі мобільних телефонів, вони мають потужніше випромінювання порівняно з більшими.
Багато хто любить розмовляти мобільним у маршрутних таксі та в машинах, щоб розважитися в дорозі. Не варто робити цього. Бо випромінювання мобільника відбиваються від металевого корпусу машини, збільшуючи потужність у кілька разів. До речі, окуляри в металевій оправі з цих само міркувань також краще знімати під час розмови.
Набравши потрібний номер, не притискайте відразу телефон до вуха — саме під час з’єднання відбувається найпотужніше випромінювання. Тому стежте за процесом виклику, дивлячись на екран мобільника, і лише після того, як з’єднання відбулося, підносьте його до вуха.
Тримайте телефон не ближче 2 м від ліжка, щоб віддалити себе від випромінюваного ним поля.
Якщо на екрані вашого мобільника кількість «антенок» зменшилася, це означає що ви потрапили в зону слабкої дії сигналу. Таке трапляється в приміщеннях вокзалів, аеропортів, метро, в підвалах. Намагайтеся уникати користування мобільним телефоном у таких умовах, бо інтенсивність його електромагнітного випромінювання збільшується в кілька разів.
Намагайтеся не розмовляти довше трьох хвилин. Між розмовами робіть перерви не менш як на 15 хвилин. Стежте, щоб загальна кількість розмов за добу не перевищувала однієї години.
Обережно – ртуть!
Ртуть - метал сріблисто-білих кольорів, у звичайних умовах легко рухлива рідина, що при ударі розділяється на дрібні кульки, в 13,5 разів важче, ніж вода. Температура плавлення - +38,9°С. З підвищенням температури випар ртуті збільшується. Пари ртуті і її з'єднань дуже отрутні. При попаданні в організм людини через органи дихання, ртуть акумулюється й залишається там на все життя.
Встановлена максимально припустима концентрація пар ртуті: для житлових, дошкільних, навчальних і робочих приміщень - 0,0003 мг/м~; для виробничих приміщень - 0,0017 мг/м\ Концентрація пар ртуті в повітрі понад 0,2 мг/м3 викликає гостре отруєння організму людини.
Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабість, головний біль і підвищується температура; згодом - біль в животі, розлад шлунка, болять ясна. Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій пар ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння: є зниження працездатності, швидка стомлюваність, ослаблення пам'яті й головний біль; в окремих випадках можливі катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук і розлад шлунка. Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується втомлюваність, слабість, сонливість; з'являються - головний біль, апатія й емоційна нестійкість; порушується мова, тремтять руки, повіки, а у важких випадках - ноги й все тіло. Ртуть вражає нервову систему, а тривалий вплив її викликає навіть божевілля.
Дії при розливі ртуті в приміщенні. Якщо в приміщенні розбитий ртутний градусник:
• вийдіть з приміщення та виведіть всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;
• відкрийте навстіж всі вікна в приміщенні;
• максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно закрийте всі двері;
• захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;
• негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою більші кульки й скидайте їх у скляну банку з розчином (2 мг перманганату калію на 1 літр води), більше дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососа для збирання ртуті - забороняється;
• вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила й 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води);
• закрийте приміщення після обробки так, щоб вони не були з'єднані з іншими приміщеннями й провітрюйте;
• утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18- 20°С для скорочення строків обробки протягом проведення всіх робіт;
• почистіть й промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.
Якщо ртуті розлито більше, ніж у градуснику:
• зберігайте спокій, уникайте паніки;
• виведіть із приміщення всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам і людям похилого віку - вони підлягають евакуації в першу чергу:
• захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;
• відчинить навстіж всі вікна ;
• ізолюйте максимально забруднене приміщення, щільно закрийте всі двері;
• швидко зберіть документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;
• виключіть електрику й газ, погасите вогонь у грубках перед виходом з будинку;
• негайно викликайте фахівців через місцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення. У крайньому випадку - зателефонуйте в міліцію.
Боротьба з великою кількістю ртуті і її парів дуже складна. Хіміки називають її демеркуризацією. Демеркуризація проводиться двома способами:
• хіміко-механічним - механічний збір кульок ртуті з подальшою обробкою забрудненої поверхні хімічними реагентами (після такого способу обробки приміщення вимагає посиленого провітрювання);
• механічним - механічний збір кульок ртуті з поверхні з наступною заміною підлоги, штукатурки або капітальним ремонтом будинку (цей спосіб може застосовуватися разом з хіміко - механічним).
Якщо ви виявите або побачите кульки ртуті в будь-якому іншому місці, будь ласка, негайно повідомте про це в місцеві органи з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення або міліцію.
Вибухонебезпечні предмети – небезпечні для життя людини
До вибухонебезпечних предметів в наші дні можна віднести будь-яку речовину або предмет, який здатний вибухати і заподіювати чимало біди тим, хто не уміє з ними поводитись. Найпильніша увага зараз приділяється таким «дитячим» розвагам як петарди. Ці предмети здатні розриватися в руках людини, що не уміє з ними поводитися. Можливий і інший варіант, коли дана річ зроблена з порушеннями технології виготовлення. До небезпечних і важких наслідків може привести така іграшка. Відомі випадки, коли діти залишалися без верхніх або нижніх кінцівок тіла, без очей і т.д. Щоб уникнути нещасних випадків, слід точно знати інструкції по вживанню петард в побуті. Займатися цим повинні дорослі люди, добре розуміючі наслідки від неправильного їх вживання.
Вибухонебезпечною речовиною може виявитися предмет, що має вибуховий газ. Будь-який вибух спричиняє за собою позбавлення здоров'я людини. У кожному будинку є газові плити, які мають точну інструкцію по її використанню. Порушення такої інструкції може привести до вибуху. Ось чому маленьких дітей не допускають до використання газових плит. Користуватися нею може лише та людина, яка добре знає інструкцію по її використанню і пройшла певний курс навчання.
Не зайвим буде нагадати хлопцям про зброю, яка теж може розірватися в руці. Часто знайдена зброя або старі предмети (бомби, міни, гранати, рушниці), що залишилися після часів війни ще можуть принести свій смертоносний заряд в наші дні. Чимало відомих випадків, коли хлопці, не підозрюючи про небезпеку, грають знайденими предметами.
Гра з вибухонебезпечними предметами загрожує втрати здоров'ю не лише тому, хто вирішив пограти, але і поруч товаришеві, що стоїть.
Часто в ці ігри потрапляють хімічні речовини, здатні вибухати. Учні деколи не розуміють, що проводити досліди і експериментувати з речовиною тобі не відомою, досить небезпечний захід. Такі досліди або експерименти частіше закінчуються бідою, де в кращому разі дитина потрапляє до лікарні. Проте чимало відомих випадків, коли такі ігри закінчуються смертю одного з товаришів.
Не грайте з предметами, які є вибухонебезпечними! Не допускайте, щоб грали ваші товариші! Пояснюйте їм крайню небезпеку таких ігор!
Алкоголь і його вплив на організм людини
Алкоголізм – це надмірне вживання спиртних напоїв, що веде до цілого ряду шкідливих наслідків як для самих алкоголіків (тих, що п'ють), так і для тих, що їх оточують. Алкоголік – людина схильна до алкоголізму, п'яниця. Алкоголь впливає на центральну нервову систему того, що вживає його. Притуплює адекватність реакції людини на дійсність, що оточує його, надає людині відчуття помилкової упевненості в собі і своїх силах збуджуючи нервову систему – робить людину, в більшості випадків, агресивною і непередбачуваною. Частенько людина в стані алкогольного сп'яніння здається сама собі героєм, що стоїть вище за натовп. Бути «сильним і мужнім» в стані алкогольного сп'яніння значно легше, ніж бути фізично міцним і упевненим в своїх силах на основі занять спортом.Поступово, в результаті ураження центральної нервової системи, в людини, що зловживає алкогольними напоями, виробляється залежність від них. Організм починає вимагати алкоголь, починається деградація особи. Приголомшуючи нервову систему людини, алкоголь практично зводить нанівець захисні функції організму, який не може повною мірою протистояти простудним інфекційним та іншим захворюванням, а цироз (розкладання) печінки взагалі називають хворобою алкоголіків.
Все стає значно складнішим, якщо алкогольні напої починають вживати діти. Їх нервова система руйнується у багато разів швидше, ніж у дорослої людини. Дитина погано знається на обстановці, що створилася, відбувається гальмування розвитку розумових здібностей. Такий малюк не впорається з учбовими навантаженнями. Він не встигає в школі, не займається спортом. Його нервова система швидше розхитується, людина стає нервовою, дратівливою. Слід нагадати, що від алкоголю як і від тютюнопаління, важко позбавитися.
На жаль, статистика останніх років свідчить, що вік людей, хворих алкоголізмом, рік від року молодіє, значно збільшилася кількість хворих жінок, яким також не чужа тяга до «нових і невідомих» відчуттів. До того ж медиками встановлено, що жіночий організм значно швидше потрапляє в залежність від алкоголю, ніж чоловічий, а позбавляється від нього значно повільніше. І це, вже не кажучи про цілий букет захворювань, який чекає людину, що зловживає алкогольними напоями.
Токсикоманія – отрута для організму людини!
Токсичність – отруйність, тобто здатність деяких хімічних речовин робити шкідливий вплив (ураження) тваринним організмам. Значить – токсикоманія – це добровільне бажання ввести всередину організму отруту, а токсикомани – люди, що добровільно займаються цим. Є цілий ряд хімічних сполук (певні види розчинників фарб, деякі види клею на основі швидковисихаючих розчинників і тому подібне) запах яких має галюциногенні властивості при дії його на організм людини при сильній концентрації. Галюцинації – бачення, що виникають унаслідок розладу діяльності мозку. Вони бувають – зорові, слухові і так далі.Тепер ясно, що токсикомани – це люди, що бажають викликати у себе галюциногенні бачення за допомогою хімічних речовин. Різні клеї і розчинники коштують значно дешевше за напої і, при користуванні ними, відсутній запах з роту, супроводжуючий вживання алкоголю.
Найстрашнішим для токсикоманів є ураження функцій головного мозку, яке поступово опускає людину до рівня тварини, не говорячи вже про рівень захворюваності серед цієї категорії людей і значне скорочення тривалості життя.
Наркотики – група речовин переважно рослинного походження і так званого жирного ряду; надають пригноблюючу дію на головний мозок і, завдяки цьому, проводять усипляння і знеболення, а в невеликих дозах викликають ейфорію (блаженний стан)
Наркоманія – хворобливий потяг до вживання наркотиків, а наркоман – людина страждаюча наркоманією.
Наркотики – це черговий крок людини, що вже випробувала на собі дію алкогольних напоїв, запахів галюциногенних хімічних речовин. Як правило при цьому абсолютно не враховується дуже швидке звикання до наркотиків і придбання дуже стійкої наркотичної залежності. Наркотики уживаються, в більшості випадків, в пігулках, способом куріння соломи нарковміщуючих рослин і внутрішньовенних ін'єкцій нарковміщуючих речовин.
Вживання наркотиків – одна з найнебезпечніших шкідливих звичок людини. Людина крім того, що вживає наркотики, своїми руками значно укорочує собі життя, вона стає соціально небезпечною для суспільства. Користуючись не стерильними шприцами, наркомани, в більшості випадків заражаються вірусом імунодефіциту людини. Потрапивши в наркотичну залежність, наркомани, як правило, стають на шлях злочинів. Їм потрібно багато грошей, щоб придбати наркотик, і вони не зупиняються ні перед чим, щоб їх добути, тобто жодних моральних цінностей для наркозалежних людей не існує.
Бесіда „Петарди, салюти, - страшні наслідки гри”
Новорічні св’ята , довгоочікувані канікули. Всі навколо веселяться, усміхаються, вітають одне одного, розважаються. Для учнів шкіл, а іноді й для деяких дорослих, однією з найрозповсюдженіших розваг стали петарди, салюти, учна стрілянина у спальних районах міста серед глибокої ночі. Шкода, що люди, які вам продають ці знаряддя, не усвідомлюють наслідків цих ігор і те, що ці предмети стають загрозою вашому здоров’ю та життю. По всій Україні, зокрема і на Буковині, збільшилася кількість випадків, коли діти залишаються калікими, через вибух петард чи невдалий салют.
В одному із сіл Чернівецької області 12-річний хлопчик запалив петарду і не встиг відкинути її набезпечну відстань. Внаслідок цього прикрого випадку дитина залишилася без двох пальців. Уявіть, як змінилося його життя після цієї події!? А що пережили його батьки? А скільки випадків, коли в суперечці, бажаючи довести свою сміливість, діти виконують страшні й небезпечні для життя досліди.
Типова ситуація: троє хлопчиків засперечалися – хто з них найсміливіший. Для того, щоб випробувати „сміливість”, потрібно було кинути петарду перед дівчинкою, що йшла повз них. Сміливець знайшовся. Але коли він підпалив петарду, то вона миттєво вибухнула йому просто в обличчя.
Дівчина злякалася, але від побаченого – закровавлений хлопчик кричав і благав про допомогу. Вже в лікарні він дізнався, що ця витівка позбавила його зору. Вибух пошкодив очі хлопчика, а відновити зір було неможливо.
Фантазія у дітей дуже велика. Наприклад, петарди засовують в скляні банки, а потім чекають результату. Як ви думаєте, який буде результат? Уявіть сотні маленьких шматочків скла, які після вибуху можуть потрапити в очі, в обличчя, травмувати абсолютно непричетних людей.
Частіше всього на ринках, в кіосках продають петарди сумнівної якості, невідомого виробника. Тобто ніхто не гарантує вам безпечність цієї забави. І купуючи петарду подумайте, може краще ці кошти витратити на щось корисніше?
Ще однією велечезною проблемою, яка виникає останнім часом, є саморобні ракети, салюти. Запуск цих ракет, як правило, відбувається коли батьків немає поруч. А який наслідок? У кращому випадку потрощено все в кімнаті, в гіршому випадку – це каліцтво на все життя, пожежа в квартирі, будинку. Скільки шкоди може принести проста забава, пустощі з вогнем.
Не забувайте, вогонь – це друг людини. Він обігріває будинки, допомогає
готувати їжу і т.д. Але він корисний тільки під суворим контролем. Як
тількивтрачаєш пильність, вогонь стає лютим ворогом, який знищує все на
своєму шлях шляху: і майно, і людей, і природу. Тож подумайте про
наслідки своїх поспішних дій!
Бесiда „Причини травматизму під час зимових iгор”
В Украiни є 63115 рiчок, зокрема малих (площа водозабору до 2000 кв.м)-63029, середнiх(від 2001-до 50000 кв.м)-77, великих (понад 50000)-9.
Взимку рiчки, озера стають ще одним мiсцем для веселих забав. Покритi льодом, вони є одними з найкращих природнiх ковзанок, де можна займатись зимовими видами спорту. Найкраще покататися на ковзанах в спецiально обладнаних мiсцях чи майданчиках.Але якщо вже ви вирішили скористатися місцевою річкою чи озером потрібно пам’ятати правила поведінки під час занять зимовими розвагами:
- кататися можна тільки, якщо лід на річці міцний.
- у місцях масового перебування людей
- товщина льоду має складати не менше_15_см, а самі майданчики для забав відгороджені від решти річкової, озерної території яскравими стрічками, за якими перебування людей категорично забороняється.
Санки, лижі, ковзани – найулюбленіші речі в користуванні дітей взимку. На жаль саме вони стають причиною багатьох травм. Ні, це зовсім не означає, що не потрібно кататися на санках, ковзанах, подорожувати на лижах. Але давайте пригадаємо, які правила не потрібно порушувати, щоб не завдати шкоди собі та оточюючим.
Ви повинні пам’ятати:
- санки мають бути непошкоджені, з усіма дощечками, щоб під час катання ви не покалічилися.
-кріплення на лижах має бути також ціле, і правильно прикріплене на ногах, щоб нога не вислизнула і не було ризику її зламати чи вивихнути.
-ковзани мають бути відповідного розміру, не більші, оскільки це також може привести до травматизму.
Коли вибирається місце для забав, як правило шукають пагорб чи схил, з якого будуть спускатися на санках чи лижах.
Потрібно пам’ятати, що місце де ви будете кататися, обов’язково повинно бути безпечним, тобто далеким від дороги. Особливо небезпечно те, що діти іноді катаються близько від дороги по якій рухається автотранспорт, а буває, що катання необачно використовують на самій дорозі. Це піддає смертельному ризику не тільки ваше життя і здоров’я, а й безпеку оточюючих. Взимку дорога слизька і не завжди водій транспортного засобу зможе зупинити його в потрібний момент. А якщо автомобіль несправний? – тепер уявіть ситуацію: ви на санках чи лижах несподівано виїхали під колеса?
Діти повинні пам’ятати, що під час забав та ігор не потрібно виконувати різні трюки. Дуже часто, катаючись, вони люблять похизуватися перед друзями різними способами катання. Тут фантазія спрацьовує дивовижно: це і катання із зав’язаними очима, і повернувшись спиною, і на одній нозі і т.д. Потрібно пам’ятати, що катаючись, учні повинні передбачити, що з закритими очима можна в’іхати в сусіда, дерево; повернувшись спиною, дитина також не буде бачити куди їде, і не зможе керувати санками чи лижами, своєчасно і адекватно зреагувати на небезпеку. Небезпечно прив’язувати санки одні до одних. Саме це є причиною того, що перевернувшись одні санки потягнуть за собою інші. Особливо небезпечно прив’язуватись (чіплятися) на ходу до транспортних засобів.
Основне, що повинні запам’ятати діти це те, що катання на лижах, санках, ковзанах має стати веселою розвагою, а не нести небезпеку (шкоду) вашому здоров’ю.