"РІПКА" (СТАРА КАЗКА НА НОВИЙ ЛАД)
"РІПКА"
(СТАРА КАЗКА НА НОВИЙ ЛАД)
Ведучий: Весною природа прокидається і все живе починає нове життя. Квіти тягнуться до неба, до тепла і сонця. Пташки оспівують красу. На деревах розпускається зелене листя. Дачники дістають з підвалу свої інструменти і вирушають на городи. Саме в один такий теплий квітневий день дід вирішив посадити ріпку. Це був незвичайний старець.
Дід жив у ритмі сучасного мегаполісу, відвідував спортзал, стояв в планці по три хвилини, чікинився в барах на вихідних, хоча й пив там виключно сік. Бороді діда міг позаздрити будь який модний хіпстер. Дача була відрадою для діда, він вкладав у неї душу, любив приймати на городі сонячні ванни, філософствувати про спорідненість до землі і радіти багатству чорнозему.
Якось узяв дід лопату, скопав у городі невеличку грядку й посадив ріпку. Він знав, який корисний це коренеплід і чекав хорошого урожаю, згадуючи рецепти смузі
А щоб виросла вона велика-превелика, вирішено було доглядати її за всіма писаними й знаними передовими методами.
Покликав дід на підмогу й сучасну науку: понадіставав, де тільки міг, усіляких книжок та брошур. Бувало, що й до третіх півнів засиджувався. Згодом записався ще й на агрономічні курси, які відвідував справно. Праці своєї, звісно, також не шкодував. Тільки на світ благословляється, а він уже господарює: підживлює ріпку, поливає її водицею, спушує землю та всілякий бур’ян вириває з корінням.
Росла ріпка — як на дріжджах.
Одного жовтневого дня, коли діти вже бігали в шапках, на роверах ставало їздити занадто холодно, осінні дощі зашуміли, сповістивши, що настала пора збирати врожай.
Дід прийшов на грядку — й очам своїм не повірив. Оце так ріпка! Скільки внизу, стільки й угорі! Ні, не витягти йому одному ріпку з землі.
Виросла вона гарна та велика, а дід все не міг налюбуватися!
(Зринає Ріпка)
Ріпка: О-ба-на! Ось я яка!
«ЗАБЕРИ У ДИТЯ ТЕЛЕФОН»
«ЗАБЕРИ У ДИТЯ ТЕЛЕФОН» — СТИХОТВОРЕНИЕ ДЛЯ КАЖДОГО РОДИТЕЛЯ
Радость детства продли хоть на миг.
Забери у дитя телефон.
Посмотри с ним на рыбок, на птичек,
Поиграй с ним в футбол: ты и он,
И костёр разведи с ним без спичек.
Почему нужно сунуть планшет
В ручки детские вместо скакалок?
Телевизор, «iPhone», интернет
Не заменят ни «пряток», ни «салок».
Наши дети не знают совсем
Ни иголки, ни швабры, ни тряпки…
«Виртуальное» — нет других тем!
Где теперь шалаши и палатки?
Борщ сварить и испечь пироги,
Как носочки стирать и штанишки?
Ты войти ему в ЖИЗНЬ помоги.
Завтра взрослыми станут детишки.
Посади с ним цветок, деревцо.
Пусть на них смотрят детские глазки.
Отверни от экрана лицо,
Расскажи ему мудрую сказку.
Научи его книги читать,
Размышлять над поступком героя,
Научи и творить, и мечтать,
Обсуждать все проблемы с тобою.
Покажи, что живой мир вокруг:
Ни «мультяшный», ни «зло-виртуальный»,
Научи его: что значит ДРУГ!
В ЖИВЫХ играх и в жизни РЕАЛЬНОЙ.
Пусть его свежий воздух пьянит,
Ведь занятий вокруг — миллионы!
Радость детства продли хоть на миг:
Дай СЕБЯ ему вместо АЙФОНА!
Любовь Зеленская
